Розчин мурувальний (суміш)
Кладочна суміш - матеріал, що застосовується для кладки стін з окремих елементів (цегла, блоки різних видів бетону і т.д.).
Розчин кладки – готовий до застосування матеріал, тобто мурувальна суміш. Суміш отримана завдяки змішуванню в’яжучої речовини (цементу), дрібного заповнювачу (пісок), води та хім.добавок.
В'яжуча речовина - тонкодисперсний порошок, здатний при змішуванні з водою або іншими рідинами утворювати пластичну масу, здатну в результаті фізико-хімічної взаємодії з рідиною замішування втрачати рухливість (тужавіти), а потім твердіти з утворенням штучного каменю. У багатьох випадках в якості в'яжучої речовини використовується портландцемент.
Заповнювач - порошкоподібний або зернистий продукт, покликаний замінити частину в'яжучої речовини, як правило є інертним (в плані фізико-хімічної взаємодії), але водночас надає визначальний вплив на технологічні, будівельно-технічні та експлуатаційні властивості розчинів та сумішей. Найпоширеніший матеріал, який використовується як заповнювач – це кварцовий пісок. Для сумішей кладки важливим є використання кварцового піску декількох фракцій від 0.5 до 3 мм (розмір піщинки).
Модифікуючі добавки - речовини неорганічної (мінеральної) або органічної природи, що вводяться до складу будівельної суміші в невеликих кількостях, з метою регулювання технологічних властивостей розчинних сумішей та будівельно-технічних властивостей розчинів, що одержуються з цих сумішей.
Рецептура суміші кладки – компоненти в необхідних пропорціях, з яких складається мурувальна суміш. У процесі виробництва сумішей, дані компоненти ретельно змішують один з одним. Чим якісніше відбувається таке змішування, тим вища якість суміші.